Селидівська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 Середа, 20.03.2019, 20:06
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту

Наше опитування
Чи потрібно зробити доступ батьків до шкільних оцінок своєї дитини на шкільному сайті?
Всього відповідей: 629

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Створення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних та власних інтересів

Всеукраїнський конкурс " Класний керівник року"

Досвід роботи  класного керівника 9– А кл.

 Селидівської загальноосвітньої  школи І –ІІІ ст. №2

   Дмитрієвої Тетяни Львівни

 

Розвиток критичного мислення на уроках математики.

                                                                                              «Навчання без міркування – марна праця», -                          сказав Конфуцій.

   Сучасне життя потребує активної творчої особистості. Виховати її можна, лише впроваджуючи в педагогічну практику сучасні методи навчання й виховання учнів. Завдання вчителя полягає в тому, що молода людина під час роботи на уроці та в позаурочний час має усвідомити реалії, які її оточують, і знаходити шляхи розв’язання проблем.

               Мета освітніх галузей  за «Державним стандартом базової і повної середньої освіти» - це формування комунікативної  компетенції, що базується на знаннях, уміннях пізнавального творчого типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях. Спираючись на основні нормативно – правові документи, можна зробити висновок, що сьогодні організація активного навчання та розвиток критичного мислення учнів є нагальними й необхідними.

               Актуальність цієї проблеми щодо впровадження таких методів навчання, які розвивають «уміння самостійно вчитися, критично мислити, здатність до самопізнання й самореалізації особистості в різних видах творчої діяльності, навички, необхідні для життєвого й професійного вибору», визнані  сучасною  педагогікою  в усіх її галузях.

               Діти приходять до школи не просто навчатися, а навчатися добре, тому потрібно створити умови, щоб це бажання не згасло, щоб кожний учень повірив у свої можливості, радів дзвонику на урок, зустрічі з однокласниками, щоб шкільне життя стало для  нього змістом особистого життя. Відомо, що лише для 10% учнів методи, які використовуються в традиційній школі, є прийнятними. Решта учнів – 90% - також здатні навчатися, але не з книжкою в руках, а по-іншому: «своїми вчинками, реальними справами, всіма органами чуття». Результати багатьох досліджень показують, що навчання має будуватися по-іншому, так, аби всі учні могли засвоювати знання.

               Сьогодні варто говорити про технологію критичного мислення як освітню інновацію, яка приходить на допомогу вчителю математики. Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації з’явився в Україні близько 10 років тому.  Натомість у західних країнах цей напрям сучасної освіти існує півстоліття. Для  цього  напряму створюються грандіозні державні програми.

                Сучасне суспільство, де інформація щороку подвоюється, а через 10 років цілком оновлюється, набуває нових функцій, які через інформаційний вплив часто маніпулюють поглядами людей, вимагає від них нових компетенцій.

                Мета використання технології критичного мислення -  розвиток навичок мислення задля навчання та повсякденного життя.

                Для чого ж нам потрібне критичне мислення?

Часто наші діти використовують у мовленні стереотипи, значень яких не знають.

Вони майже не читають книжок

Інтернет, який став середньовічним смітником нефільтрованої інформації, замінив книжку.

          Критичним називають таке мислення, що допомагає нам відрізняти те, що здається, від істини, факти від суджень. Це вміле відповідальне мислення, що дає людині можливість формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно: а) засновується на критеріях; б) є таким, що коректується; в) пливе до контексту.

              Що ж становить критичне мислення?

Критичне мислення передбачає самостійний аналіз і має індивідуальний характер;

Інформація – відправний, а не кінцевий пункт критичного мислення;

Таке мислення починається з постановки питання й визначення проблем.

Критичне мислення – мислення соціальне.

                    Що повинна вміти людина, яка критично мислить?

Визначати проблему;

Перевіряти використану інформацію;

Аналізувати твердження, що лежить в основі інформації;

Враховувати альтернативні точки зору;

Визначати наявність підтексту в інформації;

Синтезувати отримані знання;

Робити висновки;

Приймати оптимальне рішення.

 Критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання інформації, розв’язування задач, розв’язання проблем, оцінювання ситуації, вибору раціональних способів діяльності. Тому уроки математики створюють плідні умови для формування та розвитку критичного мислення. Якщо ж планувати етапи уроку з використанням на уроках математики відповідних стратегій технології формування та розвитку критичного мислення, то результат буде ще більш високим. До того ж на кожному уроці математики важливим є опанування  матеріалу, що неможливо без спеціальних прийомів роботи та розвитку компетентності учня, без поєднання предметного матеріалу з продуктивними технологіями. Отже, доцільно використовувати методи навчання  у структурі уроків критичного мислення для забезпечення засвоєння відповідних их знань, розвитку предметних умінь та навичок, для створення умов щодо формування та розвитку критичного мислення, для формування та розвитку основних груп компетентностей учня.

Таким чином, критичне мислення формує:

-          культуру співпраці;

-          культуру роботи з інформацією;

-          розвиток критичної позиції.

Провідні цільові орієнтири:

-          мотивація до навчання;

-          розширення знань;

-          розвиток інтелектуальних умінь;

-          розвиток рефлексійного мислення;

-          формування узагальнень.

Як висновок, можна сказати, що розвиток критичного мислення :

-          формує самостійність;

-          озброює засобами вирішення проблеми;

-          керує навчальним процесом на рівні «вчитель - учень»;

-          впливає на кінцевий результат навчального процесу.

Головний об’єкт вивчення – інформація. Нагадаю основні етапи сприйняття інформації:

-          підготовчий – виклик;

-          сприйняття нового (смислова стадія);

-          присвоєння інформації (рефлексія).

Розглянемо ці етапи.

-          Стадія виклику. 1) Включає в себе спонукання до роботи з новою інформацією; 2) Виклик відомих знань; 3) Безконфліктний обмін думками.

-          Стадія осмислення: 1)Отримання нової інформації з теми; 2) Класифікація отриманої інформації; 3) Збереження інтересу до теми, яку  вивчають.

-          Стадія рефлексії: 1) Обмін думками про нове; 2) Здобуття нових знань; 3) Спонукання до подальшого розширення інформаційного поля; 4) Оціночний етап.

Таким чином, однією з найрезультативніших технологій формування компетентностей учня вважається технологія «Розвиток критичного мислення». Технологія «Розвиток критичного мислення» універсальна, надпредметна, міждисциплінарна, дозволяє здобути такі освітні результати, як уміння працювати в різних галузях знань з інформаційним потоком. Уміння висловлювати власні думки усно та письмово, чітко та коректно стосовно оточуючих; уміння формувати особисту точку зору, власну думку на підставі осмислення різноманітного досвіду, ідей та уявлень; уміння розв'язувати проблеми; здатність самостійно займатися власною освітою; вміння співпрацювати та працювати в групі.

Методи та форми роботи з технології «Критичне мислення»

  1. Стратегія «Асоціативний кущ».

2.   Стратегія «Сенкан» (п’ятиряддя).

(Етап рефлексії).

Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків.

Критичне мислення є досить складним процесом творчої переробки інформації, пов’язаної з її усвідомленням, переосмисленням такої діяльності.

Працюючи з технологією розвитку критичного мислення, я усвідомлювала, що навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік. Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування критичного мислення в учнів. Але можна виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення.

Урок критичного мислення має певну структуру та складається з 5 основних етапів.

Основні етапи уроку критичного мислення:

1.         Розминка (створення сприятливого психологічного клімату на уроці).

2.         Обґрунтування навчання (постановка мети уроку, розвиток внутрішньої мотивації до вивчення теми та предмета в цілому).

3.         Актуалізація (зацікавленість, спрямованість на навчання, відтворення знань, потрібних для наступних етапів уроку).

4.         Усвідомлення змісту (знайомство з новою інформацією, аналіз інформації, особисте розуміння).

5.         Рефлексія (критичний момент уроку).

-           учні переробляють нові знання на власні;

-           запам’ятовують матеріал, так як розуміють його;

-           активно обмінюються думками;

-           удосконалюють і поповнюють словниковий запас;

-           складається різноманітність міркувань;

-           вибір правильного варіанту.

Критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання інформації, розв’язання задач, проблем, оцінки ситуації, вибору раціональних способів діяльності. Тому такі уроки, де це постійно відбувається, створюють плідні умови для формування та розвитку критичного мислення. Якщо ж планувати етапи уроку з використанням на них відповідних специфічних форм та методів технології формування та розвитку критичного мислення, то результат буде ще більш високим. Пропоную опис таких методів, прикладів їх використання, а також класифікацію за можливістю їх застосування на відповідних етапах уроку критичного мислення.

Пошук

Погода

Календар

Архів записів

Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz